- поривчастість
- -тості, ж.1) Якість за знач. поривчастий 1), 2).2) перен. Властивість за знач. поривчастий 3).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поривчастість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
пориватися — I а/ється, недок., порва/тися, ве/ться, док. 1) перев. док. Порушитися, припинитися (про зв язки, стосунки і т. ін.). 2) перен. Раптово припинятися, перериватися (про дію, стан або перебіг, розвиток чогось). 3) тільки недок. Пас. до поривати I.… … Український тлумачний словник
рватися — рву/ся, рве/шся, недок. 1) Розриватися, розділятися на частини (про предмети). || безос. || Ставати дірявим, драним. || Ставати уривчастим, перериватися (про розмову, думки, дихання, голос і т. ін.). 2) Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись… … Український тлумачний словник